- узимку
- qışta
Українсько-турецький словник. 2009.
Українсько-турецький словник. 2009.
узимку — (взи/мку), присл. У зимовий час; зимою … Український тлумачний словник
узимку — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
зимувати — у/ю, у/єш, недок. 1) неперех., де. Жити де небудь узимку, залишатися десь на зиму. || Бути розташованим, міститися де небудь протягом усієї зими. || чим, розм. Харчуватися чим небудь, їсти щось узимку. 2) перех., розм. Доглядати, годувати і т. ін … Український тлумачний словник
Околичная шляхта — Околичная шляхта (другое название застенковая шляхта) мелкопоместная шляхта, представители которой владели приусадебными хозяйствами, но не имели крестьян и поэтому сами трудились на своей земле. Представители этой шляхты образовывали целые… … Википедия
заєць-біляк — за/йця біляка/, ч. Заєць, який узимку змінює рудувато сіре забарвлення шерсті на біле … Український тлумачний словник
зимовий — о/ва, о/ве. Стос. до зими (у 1 знач.). || Признач. для зими, використовуваний узимку … Український тлумачний словник
по-зимовому — присл. Як узимку. || у сполуч. зі сл. одягнений, взутий і т. ін. Відповідно до зимових умов; тепло … Український тлумачний словник
поземка — и, ж. Низовий вітер узимку, а також сніг, який переноситься цим вітром … Український тлумачний словник
узимі — (взимі/), присл., діал. Узимку … Український тлумачний словник
узиму — (взи/му), присл., діал. Узимку … Український тлумачний словник
ягель — ю, ч., бот. Кущистий сірувато білий лишайник, який є основним кормом для північних оленів узимку; оленячий мох … Український тлумачний словник